За що я люблю зиму

За снігову ковдру, під якою м"яко і спокійно спить втомлена за 9 місяців земля

За сніжинки, які так приємно ловити ротом

За свіжість неймовірну ранкового морозяного повітря, яке приємно пощипує обличчя

За милозвучний хрускіт снігу під підошвами черевиків

За сонячні промені, які попри усе зуміли пробитись крізь сірий свинець неба...


А ще:


За тихий стукіт коліс електрички, яка наближається до станції

За незрівнянний хрускіт замерзлого свіжовипраного одягу

За сніжку, якою найкращий друг поліцив тобі прямісінько в голову

За сніговика, який втілює усю простоту і водночас креативність дитячої думки

За Різдво, яке є приводом відпочити з сім"єю (а не від сім"ї) 

За колядки, які хоч трішки розріджують постійний потік типової музики в треклисті плеєра

За Новий Рік, який так чудово св"яткується з друзями

За День Святого Миколая, від якого чекаєш хоч і мінімального, та все ж дарунка

За блаженне відчуття домашнього тепла і затишку після довгих прогулянок морозними сніжними вечорами

За чашку гарячого чаю, яка є просто блаженством у ці довгі засніжені вечори

За те, що після снігів і холодів так приємно зняти важкі пальта і черевики та в шортах і капцях вийти на вулицю, ніби й не відчуваючи що там лише +5 

За те, що відчуваєш по-справжньому тепло. І не тільки від батареї

І просто за те, що вона є, така чудова і неповторна, холодна, але водночас і ніжна та лагідна


А за що ви любите зиму?!