Про довіру

Як можна мати справу з людиною, якій не можна довіряти?

Як можна їхати возом, у якого немає осі?

Конфуцій

 Як часто ви стикались із ситуацією, коли вам відмовлялись вірити, хоч як ви й запевняли у тому, що кажете правду? 

 Як часто ви відмовлялись вірити людині, яка з усіх сил намагалась продемонструвати вам чесність і відкритість своїх намірів?!

 Думаю, таке трапляється у житті кожного з нас мало не щодня. Недовіра проявляється щодня разом з брехнею, байдужістю, зрадою, ненавистю, злістю. Вона не лише негативно впливає на того, кому ви відмовляєтесь вірити, а й на вас, діючи на свідомість наче відро крижаної води в обличчя зимового морозного дня. Одразу робиться якось неприємно і сумно від того, що комусь зробили неприємне і боляче своєю недовірою, від усвідомлення того, що на світі стає все менше людей, яким ви можете повірити. Але нічого не можете із собою зробити, бо десь у вашій підсвідомості живе страх, що вас зрадять, обдурять, розтопчуть вашу гідність. Загалом зроблять з вами так, як інші уже робили до того неодноразово. А оскільки ви цілком логічно не бажаєте пережити таке ще раз, то й не довіряєте, закриваєтесь, ховаєте ваші думки/почуття/таємниці в собі, хоч і знаєте, що якщо не поділитесь ними, то вони розшматують вас зсередини. Знаєте, але продовжуєте приховувати. Бо не можете довіряти, не маєте кому.

 Прояви недовіри і страху бути обдуреними ми бачимо чи не щодня. Продавець у магазині невідступно слідкує за вами, остерігаючись, щоб ви чогось не поцупили. Водій маршрутки відмовляється відчинити задні двері, бо не впевнений, що ті, хто зайде через них, передасть за проїзд (за усіма ж не прослідкуєш). Тітонька на ринку відмовляється продати вам молоко, якщо у вас бракує грошей, бо не вірить, що ви через 15 хвилин принесете їй ту гривню. Прикладів можна наводити безліч, і спільне для них єдине - недовіра, недовіра, недовіра...

 Причину такої тотальної зневіри людей можна легко зрозуміти - брехня. "Всі брешуть" - одна з коронних фраз доктора Хуаса, героя однойменного серіалу, і Кела Лайтмена, головного персонажа іншого серіалу "Теорія Брехні". Так, всі брешуть, і причин цього багато. Іноді ми робимо це автоматично, навіть не задумуючись над цим, іноді цілеспрямовано обманюємо інших. Ми можемо нічого не відчувати, вливаючи комусь у вуха чергову порцію обману, однак самі гостро відчуваємо усю неприємність від того, що нам брешуть. І після чергового обману поступово втрачаємо здатність довіряти. Після кожного перенесеного інфаркту, навіть якщо він мінімальний за ушкодженнями, людське серце поступово втрачає здатність скорочуватись і однієї секунди зупиняється назавжди. Так і людська душа - після кожного обману, кожної зради вона втрачає здатність відкриватись для світу, зачиняє жалюзі своїх вікон і замикається у власному мікросвіті, де тихо, самотньо, неприємно, однак надійно.

 Чи задумувались ви над тим, скільком людям ви можете цілком довіряти?! Я от нещодавно намагався підрахувати, і у мене вийшло зовсім невелике число. Але і нехай так, я радий, що у мене є хоч стільки. Хай навіть була б лише одна людина, але така, якій я міг б довірити все, і я б був б щасливий з того. Бо не важлива кількість, головне те, що є на світі хоч хтось, розмовляючи з ким ви б могли бути цілком відверті, могли б відкритись йому цілком, і він б вас зрозумів і підтримав. А головне - ваша розмова залишилась б лише між вами. Якщо у вас немає такої людини, то бажаю вам, щоб вона у вас якнайскоріше з"явилась. Щоб було вам легше плисти у цьому неоднорідному і неспокійному морі, під назвою "життя"