Якщо ти розгніваний, порахуй до десяти, перш ніж говорити;
якщо сильно розгніваний, порахуй до ста.
Томас Джефферсон
"Водій не впорався з керуванням, внаслідок чого автобус виїхав з траси і перекинувся. 2 людини загинули, ще 5 госпіталізовані з важкими травмами." "На трасі N водій легковика не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з вантажівкою. Водій і 3 пасажири легковика загинули на місці пригоди"
Мабуть вам не раз доводилось чути такі повідомлення по теле- та радіоновинах або читати про це в пресі. Сотні людей щороку гинуть на дорогах України через те, що хтось втратив керування над своїм автомобілем. не зміг контролювати цей шмат металу і пластмаси, що й призвело до фатальних наслідків. Про такі події пишуть в газетах, повідомляють у випусках новин. Однак ви ніколи не почуєте і не прочитаєте там про інші, менш трагічні, проте не менш значимі події. Події, які теж стаються тому, що хтось втратив контроль. Проте уже не над технічним засобом, а над своїми емоціями.
Розгніваний чоловік приходить додому, гаркає на дружину, лається. Мама приходить втомлена з роботи, кричить на свого 4-річного сина, бо той випадково розлив чай на нову скатертину. Двоє пасажирів маршрутки починають словесну перепалку через те, що один з них випадково наступив на ногу іншому; лунають крики, прокльони, добірна лайка.
Такі ситуації відбуваються чи не щоденно. Іноді ми стаємо їх випадковими свідками, але найчастіше усе це відбувається за закритими дверима квартир, подалі від чужих очей і вух. лише іноді сусіди можуть почути уривки криків, плачу чи дзвін розбитого посуду.
такі явища стаються щоденно і не викликають ні у кого подиву. "А з ким не буває?!" Однак навіть не задумуємось, як отакі події можуть радикально змінити чиєсь життя.
Дружина, втомлена постійними сварками з чоловіком, одного дня йде в РАГС і подає заяву на розлучення. Розпадається сім"я, дитина приречена рости без постійної опіки з боку батька. Якщо це дівчинка, то ще півбіди. А от хлопчикові рости без татового нагляду і підтримки надто важко. Часто такі діти залишаються інфантильними та нездатними до самостійного життя, нездатними приймати рішення та відповідати за них, нездатними стати справжніми чоловіками.
Дитина, втомлена постійними зауваженнями і моральним тиском на неї з боку матері, росте замкнутою в собі, відвертається від світу. Такі особистості часто стають соціофобами, нездатними до налагодження стосунків. Вони бояться нових травм, бояться знову бути скривдженими і ображеними, вважають за доцільне жити у свому маленькому світі, де їм затишно і безпечно.
Сварка з незнайомою людиною, особливо зранку, не тільки псує настрій на увесь день. Образливе слово, випадково кинуте одним учасником сварки в обличчя опонентові, може кардинально позначитись на самооцінці останнього. людина підсвідомо може задуматись: "А ну ж цей кретин має рацію, а раптом я настільки хрінова людина, що це вже видно одразу?!" звісно, так близько до серця критику невідомого сприймуть далеко не всі. Але з власного досвіду знаю, що є категорії людей, які отаке сприймають всерйоз і через те впадають в глибоку деперсію. А депресія ні до чого хорошого не приводить.
Отак наші неконтрольовані вибухи емоцій можуть радикально зіпсувати комусь життя і переламати долю. Отож реально задумайтесь, перш ніж гримати кулаком по столу і обзивати дружину дурепою; перш ніж кричати на дитину за те, що вона нашкодила нехотячи цього; перш ніж лаяти на всі заставки незнайомця, який випадково штовхнув вас своїм важким рюкзаком. Можливо вам і легше стане, коли виплеснете свій негатив назовні, але від того аж ніяк не стане легше тому, на кого уся ця хвиля бруду виллється.
Адже ж є значно простіші способи позбутися негативу та поганого настрою. Можете просто глибоко подихати, послухати музику, прогулятись по тихій парковій алеї, з"їсти шмат шоколаду, випити гарячої кави/чаю. Якщо вже емоції надто сильні і надто негативні, сходіть у найближчий спортзал, активне тренування чудово допомагає при таких станах. Але думаю, кожен сам знає, що йому допомагає найкраще розслабитись і заспокоїтись, то ж зробити це неважко. Головне захотіти себе контролювати. Так буде легше жити і вам, і вашим близьким.
P.S.: автор цих рядків сам частенько втрачає контроль над собою, однак щиро обіцяє активно виправляти ситуацію :)
Розгніваний чоловік приходить додому, гаркає на дружину, лається. Мама приходить втомлена з роботи, кричить на свого 4-річного сина, бо той випадково розлив чай на нову скатертину. Двоє пасажирів маршрутки починають словесну перепалку через те, що один з них випадково наступив на ногу іншому; лунають крики, прокльони, добірна лайка.
Такі ситуації відбуваються чи не щоденно. Іноді ми стаємо їх випадковими свідками, але найчастіше усе це відбувається за закритими дверима квартир, подалі від чужих очей і вух. лише іноді сусіди можуть почути уривки криків, плачу чи дзвін розбитого посуду.
такі явища стаються щоденно і не викликають ні у кого подиву. "А з ким не буває?!" Однак навіть не задумуємось, як отакі події можуть радикально змінити чиєсь життя.
Дружина, втомлена постійними сварками з чоловіком, одного дня йде в РАГС і подає заяву на розлучення. Розпадається сім"я, дитина приречена рости без постійної опіки з боку батька. Якщо це дівчинка, то ще півбіди. А от хлопчикові рости без татового нагляду і підтримки надто важко. Часто такі діти залишаються інфантильними та нездатними до самостійного життя, нездатними приймати рішення та відповідати за них, нездатними стати справжніми чоловіками.
Дитина, втомлена постійними зауваженнями і моральним тиском на неї з боку матері, росте замкнутою в собі, відвертається від світу. Такі особистості часто стають соціофобами, нездатними до налагодження стосунків. Вони бояться нових травм, бояться знову бути скривдженими і ображеними, вважають за доцільне жити у свому маленькому світі, де їм затишно і безпечно.
Сварка з незнайомою людиною, особливо зранку, не тільки псує настрій на увесь день. Образливе слово, випадково кинуте одним учасником сварки в обличчя опонентові, може кардинально позначитись на самооцінці останнього. людина підсвідомо може задуматись: "А ну ж цей кретин має рацію, а раптом я настільки хрінова людина, що це вже видно одразу?!" звісно, так близько до серця критику невідомого сприймуть далеко не всі. Але з власного досвіду знаю, що є категорії людей, які отаке сприймають всерйоз і через те впадають в глибоку деперсію. А депресія ні до чого хорошого не приводить.
Отак наші неконтрольовані вибухи емоцій можуть радикально зіпсувати комусь життя і переламати долю. Отож реально задумайтесь, перш ніж гримати кулаком по столу і обзивати дружину дурепою; перш ніж кричати на дитину за те, що вона нашкодила нехотячи цього; перш ніж лаяти на всі заставки незнайомця, який випадково штовхнув вас своїм важким рюкзаком. Можливо вам і легше стане, коли виплеснете свій негатив назовні, але від того аж ніяк не стане легше тому, на кого уся ця хвиля бруду виллється.
Адже ж є значно простіші способи позбутися негативу та поганого настрою. Можете просто глибоко подихати, послухати музику, прогулятись по тихій парковій алеї, з"їсти шмат шоколаду, випити гарячої кави/чаю. Якщо вже емоції надто сильні і надто негативні, сходіть у найближчий спортзал, активне тренування чудово допомагає при таких станах. Але думаю, кожен сам знає, що йому допомагає найкраще розслабитись і заспокоїтись, то ж зробити це неважко. Головне захотіти себе контролювати. Так буде легше жити і вам, і вашим близьким.
P.S.: автор цих рядків сам частенько втрачає контроль над собою, однак щиро обіцяє активно виправляти ситуацію :)
