Найнеприємніші моменти у житті завжди приходять найнесподіваніше. І саме тому так жорстко б"ють по свідомості, руйнуючи наш тихий і затишний світ, заливаючи усе темними фарбами, приносячи сум і пригнічення.
Так уже склалося, що чи ненайбільше нас на свідомому і підсвідомому рівні травмує несправедливість. І пояснити це легко: коли ми робимо щось, то очікуємо що за наші старання отримаємо достойну винагороду. Але коли нам замість шматка смачного штруделя подають кусень зачерствілої паляниці (і ще й з таким виразом обличчя, мовби ми й цього не заслужили), то це, погодьтесь, просто ламає нас, скидає з Олімпу Натхнення, стирає з душі будь-які залишки ентузіазму і замальовує вільні місця сірим кольором апатії і розчарування. Однак такий процес може тривати по-різному, в залежності від якостей людини.
Люди з бойовим характером нізащо не хочуть миритись з таким станом речей. Вони будь-що прагнуть відшукати цю справедливість, де б вона не була схована. Вони готові розбивати кулаками бетонні стіни, продиратись крізь хащі, ладні на усе, тільки б їх гідно оцінили відповідно до їх успіхів. І мушу сказати що часто вони досягають своїх цілей. Хоча іноді ті досягнення обходяться їм надто дорого... Проте часто є так, що тієї справедливості неможливо відшукати, і тоді навіть найсильніші опускають руки і мовчки миряться із ситуацією, повторюючи собі, що зробили усе від них залежне.
Є й інша категорія людей - після будь-якого вияву несправедливості щодо них одразу впадають в глибоку депресію. Вони втрачають інтерес до всього, опускають руки і просто починають плисти за течією, плачучи усім і усюди, що справедливості нема, годі її й шукати, життя - лайно, а світом правлять гроші і жиди. Такі особи або нічого не досягають і попросту спиваються. або ж досягають певного успіху, кланяючись і стелячись перед усіма, хто займає вище положення.
Як вести себе у цьому житті - особиста справа кожного. Однак слід запам"ятати: поки ти молодий і маєш ще достатньо сил і енергії, слід докладати усіх зусиль, щоб справедливість була відновлена. ні, не варто йти беззбройним проти БТРів чи ламати мури головою. Не варто бути надміру впертим і гостро йти на конфлікт, руйнуючи цим усі свої подальші перспективи у житті. Але якщо є хоч мінімальний шанс того, що чесність і справедливість можна відновити, треба ним скористатись. навіть якщо нічого не вийде. Але краще спробувати, ніж потім мучитись через невикористаний шанс.
Ну і звісно, попри все, слід завжди поводитись гідно і справедливо, як і з друзями, так і з суперниками. І нехай ваш приклад надихає інших на чесні та справедливі життєві вчинки.
Немає коментарів:
Дописати коментар