Того концерту місто чекало довго. Відколи оголосли графік туру у підтримку нового альбому, люди вже почали збирати компанії і готувались придбати квитки, як тільки вони з"являться в продажі. Особисто я і мої друзі квитки взяли ше в лютому, в перші тижні їх появи. Вирішили, шо оскільки особливими фанатами творчості Вакарчука і Ко ми не являємось, то достатньо нам буде і 2-ї фан-зони. Як виявилось згодом, того нам було дійсно достатньо, шоб файно відірватись і запам"ятати собі той концерт надовго.
В день концерту погода у Львові не надто радувала. Дощ падав ще з вечора попереднього дня і погода була далеко не літня. Ця природня похмурість, хронічна втома і ще якісь невідомі мені ментальні причини мало не відбили в мене бажання взагалі кудись іти. хотілось просто закутатись в ковдру і впасти у сплячку. Але оскільки квитки були вже куплені і все давно вирішено, то вибору не було. Та й дощ припинився, і небо помалу розпогоджувалось, що давало надію.
По дорозі до стадіону "Арена Львів" йшли невпинним потоком люди. Вже було ясно, шо дійство вийде масштабним. Як виявилось потім, на концерт прийшло 30 тисяч львів"ян і гостей міста. Це поки найбільша кількість під час цього туру. Та й не дивно, адже "океанівці" не виступали у рідному місті вже 3 роки. Народ явно скучив за якісною музикою і ажіотаж був цілком зрозумілий. Як на те, небо і повністю розпогодилось, що явно підняло настрій.
Традиційно, виступ затримався, почавшись майже на годину пізніше від запланованих 20.30. Але то нікого не здивувало, адже затримувати концерт вже давно стало невід"ємною традицією більшості виконавців. Народ терпляче вичекав, періодично плескаючи і тупаючи ногами. І от нарешті все почалось. Вийшли музиканти, а за ними з"явився і Славко із своїм традиційним "зашарфованим" мікрофоном і двіж почався. оскільки тур був в підтримку нового альбому, то й зрозуміло, що основний акцент ставився на нові пісні. Однак періодично Вакарчук не забував і про давніші композиції, домішуючи до концерту хітові "Сюзі", "Майже весна", "Холодно" "Відчуваю", "Друг" (яку Славко виконав ще й у східній версії) і на закінчення пролунали "Зелені очі". Після чого команда подякувала Львову за підтримку і покинула сцену. Зрозуміло, що народ хотів продовження, тому після гучних "На біс!!!", оплесків і тупотіння гурт змушений був вернутись. Вернутись на сцену і заспівати свої давні і всіма улюблені хіти: "Без бою" (яку Святослав присвятив батькові), "Все буде добре", "Не питай", "Той день", "Я так хочу". Для виконання "Не питай" на сцену Славко запросив свого підопічного з шоу "Голос Країни", темношкірого львів"янина Блеза Малабу. Виглядало дуже колоритно і гарно. Але і після першого "на біс" львів"яни не дали "О.Е." піти. Викликали ще, а потім ще, і ще , і ще раз. Загалом гурт повертався на сцену 5 (!!!) раз. Такої підтримки я не бачив на жодному концерті. Зі сцени прозвучали давно знайома всім "Квітка", старі-добрі "Там де нас нема" і "911" (під неї ми вирішили, як і Славко, постояти з оголеними торсами, знаменуючи таким чином початок нашого літа), а також рок-н-рольна "Ото була весна". На остаточне закінчення музиканти зіграли нову, але вже багато для кого улюблену "Обійми". І врешті-решт попрощались з львів"янами, вкотре подякувавши за неймовірну підтримку і вибух почуттів.
Отож концерт видався дуже і дуже прекрасним. Особисто для мене він буде тепер у списку найкращих концертів, на яких я був за 20 років свого життя, десь поряд з березневим 3,5 годинним сольником "Тартака". Дійсно багато емоцій і енергії. А надірваний голос, біль у м"язах і радикально хороший настрій тільки це підтверджують. Ще досі в голові лунає "Я так хочу", думки все ще десь там, у 2й фан-зоні "Арени Львів". То був дійсно один з тих концертів, на яких хочеться побувати ще і ще. Дякую вам, "Океан Ельзи", за незабутній початок літа.
P.S.: Дійство захопило не лише нас, а й музикантів. А це, погодьтесь, не мало що варто.
Немає коментарів:
Дописати коментар